прокинувся. подумав фіга собі і заснув.
ми тіпа премось вулицями напівзруйнованого міста, нас плутають з зомбі і ледь не стріляють. ми тікаєм. паралельно маслаєм зомбі. на ніч залишаємся в якомусь будинку. я в одній кімнаті з Монікою Белучі, і у нас відбувається секас. Доречі, коханням моніка займається просто супер. Давно в мене не було такої вмілої коханки. Потім, у вікно бачим башту, я якої прожектори і лазерні лучі від снайперок. І вони тіпа через ніч на нас пасуть. Починаєм тікать, маслаючи зомбі.
прокинувся. подумав фіга собі аднака в рот! і знов заснув
ми тікаємо по вулицях, вже день. я так розумію, що ми десь біжемо печерськом, хоча місто явно в Америці. але по печерьску. солдатів уже всіх перебили умєртвні, ми біжемо по ринку, серед купи зомбі. я вирішую видертись на дах одного з рядів ринку, мене наздоганяє зомбі і кусає. я петляю до будинку, де почався перший сон. там якась теж укушена тьотя ходить шось про ліки каже. і тут знизу, з підїзду (а ми на сходах десь 3-го поверху) підривається генерал армійський з дочкою. тіпа хоче мене вбити. а я розумію - шо він укушений. хапаю його дочку (красива дівчина років 20) кричу "це вже не твій батько!" і ми там тікаємо звідти, обдуривши її батька-зомбі.
Кінець.
На наступний день передивися наступні фільми: Повернення живих мерців + 2-га частина, Ніч живих мерців і Земля живих мерців. І на десерт - "Пристрель їх" з Клайвом Оуеном і Монікою =). Фраза "Фак ю, ю факін факерс!" - це просто жир. Отакої.
З.І.: Бреінс!!! Бреінс!!!